-
1 идти прямо к цели
vgener. auts Ziel losmarschieren -
2 идти прямо к цели
-
3 идти прямо к цели
vgener. aller droit au but -
4 прямо
1. прил. кратк. см. прямой 2. нареч.1. straightдержаться прямо — hold* oneself erect / upright
2. (без пересадок, остановок; непосредственно) straightидти прямо к цели — go* straight to the target
это прямо относится к вопросу — it has direct reference to the case / question
3. ( откровенно) frankly, openly, bluntlyсказать прямо — say* frankly / openly, tell* roundly
она сказала это ему прямо в лицо — she said it right to his face; she told him roundly
скажите прямо — come* right out with it, be frank
4. разг. (совершенно; при сущ.) real; (при прил.) really5. разг. ( как раз) exactly; downrightпопадать прямо в цель (прям. и перен.) — hit* the mark, hit* the bull's eye
смотреть прямо в глаза кому-л. — look smb. straight in the eye(s)
♢
прямо со школьной скамьи — fresh / straight from school -
5 идти
и Итти1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.* * *1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го
де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що
[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)
иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́
\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить
\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)
\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)
\идти ти́ на что — іти́ на що
идёт снег — іде́ (па́дає) сніг
на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що
не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить
разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб
2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́тидни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)
3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники
4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися -
6 прямо
нареч.
1) straight держаться прямо ≈ to hold oneself erect/upright
2) (непосредственно) straight прямо к делу
3) (откровенно) openly, frankly, bluntly
4) разг. (совершенно) real, really, truly он прямо идиот ≈ he is a real idiot
5) разг. (как раз) exactly;
downright попадать прямов цель ≈ to hit the mark, to hit the bull's eye прямо в глаз ≈ to square in the eye прямо в нос ≈ to full on the noseпрям|о - нареч.
1. straight;
держаться ~ hold* one self straight;
идти ~ go* straight;
2. (непосредственно) straight;
идти ~ к цели gо*/flу* straight to the mark/target;
приступить ~ к делу come* straight to the point;
спать ~ на полу sleep* on the bare floor;
3. (открокровенно) plainly, bluntly, frankly;
говорить ~ talk straight;
4. в знач. усил. частицы разг. (совершенно - при сущ.) real;
(при прил.) really;
это ~ наказание! it`s a downright ordeal/nuisance!;
это ~ удивительно it`s really amazing;
я ~ не знаю, что делать I reаllу don`t know what to do;
5. в знач. усил. частицы разг. (как раз) right, directly;
~ напротив directly/right/just opposite;
~ в лоб right in the forehead;
ударить кого-л. ~ в лицо hit* smb. full in the face;
попадать ~ в цель hit* the mark, strike* home;
~ой
6. straight;
~ая линия straight line;
~ые волосы straight hair sg. ;
7. (обеспечивающий непосредственную связь) through, direct;
~ое сообщение through traffic;
~ой поезд through train;
говорить по ~ому проводу speak* by direct line;
8. (непосредственный) direct;
~ой налог эк. direct tax;
~ая передача радио, тлв. live, live program;
~ая котировка бирж. direct quotation;
~ые расходы, не связанные с зарплатой эк. direct non-salary expenses;
~ые хозяйственные связи direct economic connections;
~ой коносамент direct bill of lading;
~ые убытки эк. proximate damages;
~ыe выборы direct elections;
~ые указания direct instructions;
9. (откровенный, правдивый) straightforward;
~ой человек straightforward person;
~ой ответ straightforward answer;
10. (явный, открытый) open, obvious;
~ой вызов open challenge;
~ой обман obvious trickery;
11. (безусловный, действительный) sheer;
~ая необходимость sheer necessity;
~ой смысл поступить так there is every reason to act like that;
~ой ворот upright collar;
~ая дорога, ~ой путь к чему-л. direct road to smth., highroad to smth. ;
~ая речь грам. direct speech;
~ой угол мат. right angle;
~ая кишка анат. rectum;
~ая наводка воен. direct laying;
~ой пробор parting in the middle;
в ~ом смысле слова in the ordinary sense of the word;
~ая линия родства direct line of descent;
~оe попадание direct hit. -
7 aller de droit fil
Dictionnaire français-russe des idiomes > aller de droit fil
-
8 egyenesen
* * *тж перенпря́мо* * *1. прямо, прямолинейно; (nyílegyenesen) прямиком, напрямик;menjen \egyenesen, azután forduljon balra — идите прямо, потом сверните налево; ez az út \egyenesen a kilátóhoz vezet ínra — дорога ведёт прямо к бельведеру;\egyenesen előre! — прямо вперёд!;
2. (függőlegesen) прямо;3. (állva) торчком, táj. торчмя;állj \egyenesen ! — стей прямо!; \egyenesen állva — стоймя, торчком; \egyenesen száll fel a füst — дым идёт столбом: járj \egyenesen ! — ходи прямо!; \egyenesen tartja magát — держаться прямо;\egyenesen áll — стать v. вытянуться в струнку;
ülj \egyenesen! сиди прямо! 4.mat.
\egyenesen arányos — прямо пропорциональный;5. (közvetlenül) прямо;\egyenesen a szemébe/az orrába (ütésről) — прямо в глаз/в нос; \egyenesen onnan jövök — я прямо пришёл оттуда; \egyenesen azért jöttem ide, hogy — … я пришёл специально, чтобы …; \egyenesen tőle kaptam az utasítást — я прямо от него получил инструкцию; \egyenesen a cél felé tart — идти прямо к цели; \egyenesen a minis/térium alá tartozik — ото подчиняется непосредственно министерству; \egyenesen — а tárgyra térve прямо к делу; ez \egyenesen a kérdésre vonatkozik — это прямо относится к вопросу;\egyenesen a fülébe — в самое ухо;
6. átv. (őszintén) прямо, попросту, правдиво; (nyíltan) с открытым забралом; без забрала; (kertelés nélkül) без обиняков; не обинуясь; без околичностей;\egyenesen beszél — говорить напрямик; \egyenesen kimond, — говорить без обиняков; \egyenesen megmond — сказать прямо; sohase mondja meg \egyenesen, amit akar — всегда говорить с подходцем; \egyenesen megmondom önnek — я сважу вам напрямик; \egyenesen a szemébe mondta — он сказал ото ему прямо в лицо; vkinek \egyenesen a szemébe néz — смотреть прямо в глаза кому-л.;\egyenesen azt lehet mondani, hogy — … можно прямо сказать, что …;
7.ez \egyenesen csodálatos ! — это прямо чудо!; ez \egyenesen hallatlan — это прямо безобразие(fokozó értelemben) \egyenesen csodálatos — прямо удивительно;
-
9 iść
глаг.• бродить• действовать• ездить• ехать• перейти• переходить• поводить• поехать• проходить• следить• следовать• слушать• ступать• съездить• ходить• шествовать* * *idę, idzie, idą, idź, szedł, szła, szli несов. 1. идти;\iść na piechotę идти пешком; \iść gęsiego идти друг за другом (гуськом); \iść tłumem валить толпой; идти гурьбой; \iść wprost do celu идти прямо к цели; \iść do łóżka ложиться спать; \iść na odsiecz, w sukurs идти на помощь; \iść dalej а) идти дальше;
б) продолжаться;2. идти, поступать (куда-л.);\iść
do szkoły поступать (идти) в школу; \iść na uniwersytet поступать в университет;3. о kogo-co безл. касаться кого-чего; о со idzie? в чём дело?; о чём разговор (речь)?;idzie o życie речь идёт о жизни; 4. удаваться, идти; wszystko idzie jak z płatka всё идёт как по маслу;● \iść do sądu обращаться в суд; \iść w zawody соревноваться, состязаться; \iść na emeryturę идти на пенсию; \iść na marne пропадать даром;
\iść w parze z czymś сочетаться с чём-л., сопровождаться чём-л.;towar idzie jak woda товар мгновенно раскупается; \iść za czyimś przykładem следовать чьему-л. примеру* * *idę, idzie, idą, idź, szedł, szła, szli несов.1) идти́iść na piechotę — идти́ пешко́м
iść gęsiego — идти́ друг за дру́гом (гусько́м)
iść tłumem — вали́ть толпо́й; идти́ гурьбо́й
iść wprost do celu — идти́ пря́мо к це́ли
iść do łóżka — ложи́ться спать
iść na odsiecz, w sukurs — идти́ на по́мощь
iść dalej — 1) идти́ да́льше; 2) продолжа́ться
2) идти́, поступа́ть (куда-л.)iść do szkoły — поступа́ть (идти́) в шко́лу
iść na uniwersytet — поступа́ть в университе́т
3) o kogo-co безл. каса́ться кого-чегоo co idzie? — в чём де́ло?; о чём разгово́р ( речь)?
idzie o życie — речь идёт о жи́зни
4) удава́ться, идти́wszystko idzie jak z płatka — всё идёт как по ма́слу
•- iść w zawody
- iść na emeryturę
- iść na marne
- iść w parze z czymś
- towar idzie jak woda
- iść za czyimś przykładem -
10 цель цел·ь
1) (то, к чему стремятся) aim, end, goal, object, objective, purposeбьющий в цель перен. — well-directed
добиться своей цели — to achieve / to effect one's aim / purpose, to secure one's aim / ends
достичь своей цели — to achieve / to gain one's ends, to achieve / to attain one's object, to attain / to gain one's aim, to achieve / to get / to reach a goal
не попасть в цель — to miss one's aim
отвечать цели — to answer / to meet the purpose
преследовать цель — to pursue an aim / an objective
приближаться к цели — to near one's goal
ставить цель — to make it one's aim, to set forth an aim
главная / основная цель — principal / main / central purpose
истинная цель — genuine / true goal
конечная цель — final / ultimate aim / goal
определённая цель — special / settled purpose
отойти от согласованной цели — to go astray / to drift away from the objective agreed
достижение целей — achievement / attainment of objectives
несовместимость целей — difference in / of aims
в целях укрепления безопасности — with the purpose / in pursuit of strengthening security
с единственной целью — with the sole purpose / object (of)
с целью чего-л. — with a view to smth.
с этой целью — with that end in view, to that end
2) (для стрельбы) targetбыть целью (для) — to be a target (for)
-
11 zmierzać
глаг.• вести• направлять• направляться• стремиться* * *zmierza|ćнесов. 1. направляться; идти;wolno \zmierzać do domu медленно идти домой; \zmierzać prosto do celu идти прямо к цели;
2. do czego, ku czemu перен. клонить к чему, иметь в виду что;do czego \zmierzaćsz? что ты имеешь в виду?;
● \zmierzać do zagłady вести к гибели+1. dążyć, podążać 2. dążyć
* * *несов.1) направля́ться; идти́wolno zmierzać do domu — ме́дленно идти́ домо́й
zmierzać prosto do celu — идти́ пря́мо к це́ли
do czego zmierzasz? — что ты име́ешь в виду́?
•Syn: -
12 droit
I m1) правоdroit à la propriété personnelle — право личной собственностиdroit des peuples à disposer d'eux-mêmes — право народов на самоопределениеdroit de rature — право автора вносить поправкиDéclaration [Charte] des droits de l'Homme et du Citoyen ист. — Декларация прав человека и гражданинаle droit est de son côté — право, закон на его сторонеuser de son droit — пользоваться своим правомfaire valoir ses droits — предъявлять свои права; ссылаться на своё правоtous droits réservés — без права воспроизведения; перепечатка воспрещенаêtre en droit de... — быть в праве что-либо делатьêtre dans son (bon) droit — действовать по закону, согласно своему правуfondé de droit — уполномоченный специальной доверенностьюfaire droit — 1) ( à qn) воздать должное, отдать справедливость кому-либо 2) рассмотреть, удовлетворить (жалобу и т. п.)jouissant de la plénitude des droits — полноправныйcela va de droit — это вполне справедливоde fait et de droit — фактически и по правуde quel droit? — на каком основании?, по какому праву?à qui de droit — кому следует, по принадлежностиà bon droit loc adv — с полным правом; законно, по правуde droit, de bon droit, de plein droit loc adv — по праву, на законном основанииen droit loc adv — законно, по закону••la force prime le droit, force passe droit — сила предшествует правуavant dire [faire] droit юр. — до рассмотрения вопроса по существу2) право ( совокупность законов)droit international, droit des gens — международное правоdroit privé — частное правоdroit commun — 1) общее право; уголовное право 2) уголовникrégime de droit commun — режим, установленный для уголовных преступниковcriminel [détenu] de droit commun — уголовный преступникfaculté de droit — юридический факультетétudiant en droit — студент юридического факультетаfaire son droit — изучать право, учиться на юридическом факультете, слушать, проходить курс юридических наукdroit d'ancre — якорный сборdroit d'acte, droits d'enregistrement — регистрационный сбор5) оплата, гонорарdroits d'auteur — авторский гонорарII 1. adj ( fém - droite)1) прямойveston droit — однобортный пиджакjupe droite — прямая юбка••droit comme un pieu [un piquet] — прямой как палка2) отвесный, вертикальный3) перен. правдивый, честный, прямолинейный, прямой••esprit droit — здравый ум2. m1) прямой угол2) анат. прямая мышца3. advaller droit au but — идти прямо к целиaller droit au fait — приступить прямо к делу••marcher droit — 1) хорошо себя вести 2) ходить как по струнке; подчиняться; не уклоняться от долгаIII 1. adj ( fém - droite) 2. m спорт1) удар правой ( в боксе)2) правая нога, правая рукаcrochet du droit — боковой удар правой -
13 dritto
1.1) прямой2) правый3) хитрый, лукавый2. 3. м.parla poco, ma è dritto — он говорит мало, но он себе на уме
2) удар справа ( в теннисе)3) нахал, пройдоха* * *1. прил.1) общ. лицевая сторона, прямо, прямой2) юр. право2. сущ.спорт. форхенд (в теннисе, бадминтоне), удар открытой стороной ракетки -
14 losmarschieren
vi2) ( auf A) держать путь (прямо) (куда-л.), направляться (куда-л.) -
15 enristrar
I vt1) ставить в стойку (копьё, пику)2) вскидывать (копьё, пику)II vtделать связки (чеснока, лука) -
16 prendre le lièvre au collet
(prendre le lièvre au collet [или au corps])идти прямо к цели; приступить прямо к делу; взять быка за рогаDictionnaire français-russe des idiomes > prendre le lièvre au collet
-
17 singlar
-
18 enristrar
I vt1) ставить в стойку (копьё, пику)2) вскидывать (копьё, пику)3) идти прямо к цели, идти напрямикII vtделать связки (чеснока, лука) -
19 -B1202
a) идти кратчайшим путем; идти прямо к цели;b) не распространяться, рассказывать вкратце. -
20 auts Ziel losmarschieren
прил.общ. идти прямо к целиУниверсальный немецко-русский словарь > auts Ziel losmarschieren
См. также в других словарях:
идти — глаг., нсв., употр. наиб. часто Морфология: я иду, ты идёшь, он/она/оно идёт, мы идём, вы идёте, они идут, иди, идите, шёл, шла, шло, шли, шедший, идя 1. Если вы идете, значит, вы передвигаетесь в вертикальном положении, поочерёдно переставляя… … Толковый словарь Дмитриева
ИДТИ ПО ДОРОЖКЕ — кто, что каким, какому, какой, чего Осуществлять деятельность (определённым образом); развиваться (в определённом направлении). Имеется в виду, что лицо или группа объединённых общим делом лиц (X) активно продвигается к достижению своей цели или… … Фразеологический словарь русского языка
ИДТИ ПО ПУТИ — кто, что каким, какому, какой, чего Осуществлять деятельность (определённым образом); развиваться (в определённом направлении). Имеется в виду, что лицо или группа объединённых общим делом лиц (X) активно продвигается к достижению своей цели или… … Фразеологический словарь русского языка
ИДТИ ПУТЁМ — кто, что каким, какому, какой, чего Осуществлять деятельность (определённым образом); развиваться (в определённом направлении). Имеется в виду, что лицо или группа объединённых общим делом лиц (X) активно продвигается к достижению своей цели или… … Фразеологический словарь русского языка
пря́мо — нареч. 1. По прямой линии, в прямом направлении. Бричка ехала прямо, а мельница почему то стала уходить влево. Чехов, Степь. У входа в парк они попрощались. Виктор пошел прямо, Володя направо, к теннисным кортам. Добровольский, Трое в серых… … Малый академический словарь
АЙВЕНГО — (англ. Ivanhoe) герой романа В.Скотта «Айвенго» (1819). Действие романа происходит в конце XII в., в эпоху короля Ричарда Львиное Сердце, когда завоевание Англии норманнами было еще очень свежо в памяти англосаксов. Именно поэтому принадлежность… … Литературные герои
Барклай-де-Толли, князь Михаил Богданович — генерал фельдмаршал и военный министр; род. в 1761 г., ум.14 мая 1818 г. Он происходил из древнего шотландского рода Barclay of Tolly, многие из представителей которого приобрели себе известность в истории как ученые и поэты. Один из Барклаев был … Большая биографическая энциклопедия
Витгенштейн, князь Петр Христианович — 42 й генерал фельдмаршал. Граф, потом князь, Петр Христианович Сайн Витгенштейн Берлебург, сын генерал лейтенанта нашей службы, родился 25 декабря 1768 года в городе Нежине, произошел от знатной немецкой фамилии, но принадлежит России, которая… … Большая биографическая энциклопедия
Инвестор — (Investor) Инвестор это лицо или организация, совершающее вложения капитала с целью получения прибыли Определение понятия инвестор, частный, квалифицированный и институциональный инвестор, особенности работы инвестора, известные инвесторы,… … Энциклопедия инвестора
Третий крестовый поход — (1189 1192) был инициирован римскими папами Григорием VIII и (после смерти Григория VIII) Климентом III. В Крестовом походе приняли участие четверо самых могущественных европейских монархов германский император Фридрих I Барбаросса, французский… … Католическая энциклопедия
Чернышевский, Николай Гаврилович — — сын Гавриила Ивановича Ч., публицист и критик; род. 12 го июля 1828 г. в Саратове. Одаренный от природы отличными способностями, единственный сын своих родителей, Н. Г. был предметом усиленных забот и попечений всей семьи. Хотя и… … Большая биографическая энциклопедия